Сучасні держави трансформуються в цифрові платформи — складні інформаційні системи, які об’єднують громадян, бізнес та органи влади в єдиному цифровому просторі. Мета — підвищити прозорість, доступність послуг і створити умови для цифрового суверенітету.
Концепція «Держава як платформа» (GaaP) стає відповіддю на виклики XXI століття. Це не просто набір онлайн-сервісів, а системний перехід до інфраструктури, здатної масштабувати цифрові взаємодії та стійко розвиватися. Нові технології натякають державі на необхідність припинити бути жорстко централізованою структурою, відкриваючи можливості для інтеграції та співпраці.
Платформи vs екосистеми: принципова різниця
У цифровій реальності важливо відрізняти два поняття: платформа та екосистема.
- Платформа — це цифровий сервіс, який пов’язує кілька груп користувачів, наприклад, громадян і державні органи, виступаючи посередником і забезпечуючи взаємодію. Платформи можуть бути централізованими або частково децентралізованими.
- Екосистема — більш складна структура, що об’єднує безліч взаємопов’язаних платформ, сервісів і учасників, де реалізуються автономія, розподілене управління та стійкий розвиток. Екосистема надає більш широкий спектр можливостей, включаючи розподіл прав власності, використання смарт-контрактів і глибоку децентралізацію.
Ця різниця є не лише технічною, але й організаційною, економічною та юридичною.
Розбір державних цифрових платформ на прикладі України, Естонії та Казахстану
Україна — Дія
Дія — одна з найвідоміших державних платформ, що надає понад 70 електронних послуг громадянам і бізнесу через мобільний додаток. Вона інтегрує кілька державних реєстрів і створює зручний інтерфейс для взаємодії з держструктурами.
Ключові характеристики:
- Централізована модель даних;
- Відсутність використання блокчейну для основних сервісів;
- Висока простота і доступність;
- Механізми електронної ідентифікації та підпису.
Естонія — X-Road
X-Road — платформений продукт національної цифрової інфраструктури, відповідальний за обмін даними між державними органами та приватним сектором. Система побудована на стандартизованих API та криптографічному захисті передачі даних.
Ключові характеристики:
- Централізоване сховище, захищене криптографією;
- Відсутність блокчейну;
- Надійність і стабільність;
- Широка інтеграція держструктур і приватних компаній.
Казахстан — Електронне врядування e-gov
Казахстан має одну з найрозвиненіших цифрових платформ: понад 300 державних послуг доступні онлайн через єдиний портал. Впроваджуються технології штучного інтелекту та блокчейн для деяких напрямків, проте централізована архітектура переважає.
Ключові характеристики:
- Великий асортимент послуг;
- Початково централізоване управління;
- Прогрес в інтеграції ШІ та блокчейн-компонентів;
- Активний розвиток програми цифрової грамотності.
Порівняльний аналіз державних платформ
| Параметр | Дія (Україна) | X-Road (Естонія) | e-gov (Казахстан) |
|---|---|---|---|
| Кількість послуг | 70+ | Більше 100 (обмін даними) | 300+ |
| Централізація | Централізована | Централізована | Централізована |
| Використання блокчейну | Ні | Ні | Частково, для пілотних проєктів |
| Децентралізація | Відсутня | Відсутня | Часткова |
| Інтеграція ШІ | Обмежена | Обмежена | Активно розвивається |
| Масштабованість | Середня | Висока | Висока |
Чому існуючі рішення — це важливий крок, але не межа розвитку Web4
Дія, X-Road і казахстанський e-gov — значний прогрес для цифровізації, що забезпечив зручний доступ до держпослуг і вибудував надійні системи обміну даними. Однак усі вони зберігають:
- Централізацію — концентрація даних і контролю створює вразливості та обмежує прозорість;
- Обмежену децентралізацію — відсутність юридично значущої передачі прав власності в цифровій формі та створення нових бізнес-моделей для бізнесу і громадян, що стримує розвиток людського потенціалу;
- Обмежене застосування смарт-контрактів і автоматизації процесів — що знижує швидкість і якість взаємодії;
- Залежність від іноземних технологій — використання платформ з центрами обробки в інших країнах знижує цифровий суверенітет і породжує цифрову залежність від технологічних гігантів.
Ці проблеми показують, що нинішні державні сервіси — лише проміжний етап на шляху до повноцінної розподіленої цифрової екосистеми та наступного витка децентралізованого інтернету Web4.
Web4 і платформа Система Bitbon: нові можливості для держав
Web4 — це концепція наступного покоління інтернету та цифрових екосистем, які:
- Глибоко децентралізовані не лише технічно, але й юридично та економічно;
- Забезпечують прозорість, безпеку та автономію для всіх учасників;
- Використовують концепцію метаактивів для цифрового вираження прав власності;
- Автоматизують транзакції та управління через смарт-контракти та метаконтракти;
- Гарантують цифровий суверенітет держав і користувачів.
Платформа Bitbon — ядро інфраструктури Web4, не є держпродуктом, але надає універсальні механізми для бізнесу, громадян і влади. Це цифрова інфраструктура для створення та управління токенізованими активами, взаємовідносинами та процесами з підтримкою:
- Постквантової криптографії та посиленої кібербезпеки;
- Забезпечення юридичної значущості цифрових прав і дій (цифрових слідів, які є власністю користувача, а не власників платформи);
- Високої масштабованості та гнучкості під різноманітні міжнародні правові та економічні моделі.
Через роботу на інфраструктурі Bitbon держави отримують можливість:
- Зберігати та розвивати суверенітет над цифровими даними та процесами;
- Мінімізувати залежність від іноземних провайдерів хмарних та IT-послуг;
- Використовувати інтелектуальні смарт-контракти та метаконтракти для автоматизації держуправління;
- Створювати нову цифрову економіку з прозорими, захищеними та керованими токенізованими активами;
- Розвивати національні та регіональні цифрові екосистеми з активною участю громадян та бізнесу, використовуючи інфраструктуру Системи Bitbon.
Перші пілотні проєкти Bitbon планують реалізувати в Казахстані, що демонструє прикладну значущість такої технології.
Порівняльна таблиця держав і платформи Bitbon
| Критерії | Дія (Україна) | X-Road (Естонія) | e-gov (Казахстан) | Bitbon (інфраструктура Web4) |
|---|---|---|---|---|
| Архітектура | Централізована | Централізована | Централізована з елементами | Глибоко децентралізована |
| Блокчейн | Ні | Ні | Частково (пілоти) | Повноцінний, з постквантовою криптографією |
| Юридична важливість | Обмежена | Обмежена | Часткова | Висока, національно інтегрована |
| Смарт-контракти/метаконтракти | Ні | Ні | Обмежено | Повне використання |
| Масштабованість | Середня | Висока | Висока | Дуже висока |
| Суверенітет даних | Обмежений | Обмежений | Частковий | Максимально захищений |
| Залежність від іноземних технологій | Висока | Середня | Середня | Низька |
| Статус | Широко використовується | Широко використовується | Розвивається | Стартап |
| Призначення | Державні послуги | Державні послуги | Державні послуги | Універсальна |
| Особливості | Цифрові держпослуги | Обмін даними | Широке охоплення + ШІ | Повна автоматизація + персональний ШІ агент |
Висновок
Вивчені державні цифрові платформи демонструють значний крок уперед в організації цифрового суспільства. Вони стали важливою основою для надання державних послуг і міжвідомчої взаємодії. Проте їх централізована архітектура та обмежені можливості автоматизації не відповідають повністю вимогам Web4.
Екосистема цифрових сервісів One Space стартапу Система Bitbon, як інфраструктурна основа Web4, доповнює та розширює можливості державного цифрового простору — дозволяючи створити децентралізовану, прозору та ефективну екосистему з юридичним визнанням цифрових прав і реальним суверенітетом даних.
Перехід до таких інфраструктур дозволить країнам зберегти контроль над даними, не поступатися суверенітетом закордонним IT-компаніям і будувати власне цифрове майбутнє.
